Відкрити перед студентами нові горизонти знань і глибшого розуміння української літератури – виклики, які стоять перед викладачами-мовниками коледжу і, які можна успішно вирішити у тісній співпраці.
«Захоплююсь Волинню та поетесою, яка оспівує цей гостинний край. Тож радію кожній нагоді відвідати музей Лесі Українки Волинського національного університету імені Лесі Українки. Цього разу завітала сюди зі студентами груп 21 Мд спеціальності «Менеджмент» та 22 КІ спеціальності «Комп`ютерна інженерія», щоб послухати змістовну лекцію колеги і господині закладу пані Тетяни Данилюк-Терещук з теми «Студії Лесі Українки крізь призму неокласиків». Вважаю, що період «Розстріляного Відродження», на який припадає творчість неокласиків, яких ми зараз вивчаємо за програмою, є одним із найважливіших в українській літературі», – Наталія Кірпіченко, викладач колледжу
Під час лекції пані Тетяна звернула увагу молоді на роль літератури у формуванні ідентичності та виробленню мовної стійкості українців.
Розповіла про вплив українських неокласиків на літературне життя України, літературні дискусії початку ХХ ст. та внесок письменників у формування українського лесезнавства.
«Ці люди дали українській літературі культурне явище, сформували канони, саме неокласики ввели в цей канон Лесю Українку. Зробили дуже багато, щоб освічений читач, загалом культурний простір, зрозумів, що рівновеликої літературної постаті не тільки в українській літературі, а й можна сказати в європейській літературі, в той час коли писала Леся Українка, не було. І саме неокласики вказали та кардинально змінили вектор руху української літератури як такої. Вони зробили з української літератури психологічну Європу. Виступали проти засилля в літературі примітиву та підтримали канонічне гасло «Геть від москви!»», – Тетяна Данилюк-Терещук
Лекторка зазначила, що саме неокласики спричинили багатостороннє дослідження ними творчості, життя й громадянської позиції Лесі Українки. Завдяки їх зусиллям на початку ХХ ст. були зібрані твори видатної письменниці та світ побачив 12-томник її літературної спадщини. А їхній внесок у вивчення творчості нашої землячки допомагає краще розуміти і цінувати доробок видатної українки.
«Леся Українка – це та тяглість традицій, яка пов`язує давнє з майбутнім. Нам з вами пощастило, бо легенда Лесі Українки починалася з Луцька, тому ваша історія далі – це Луцький замок, щоб продовжити дослідження та зрозуміти з яких замків починаються легенди.
«Леся Українка ще шукає свого читача, який би знав стільки скільки знала вона, який би бачив стільки, скільки бачила вона» – так сказав один з неокласиків Михайло Драй-Хмара … Сподіваюсь, що в цих словах є велика істина і Леся Українка знайде в вашій особі вдячних читачів, і ви надалі продовжите традицію пізнання творчості Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, і до цих класиків ви додасте іще своїх улюблених», – підсумувала пані Тетяна.
Як вважають організатори, поглиблене вивчення української літератури та слухання музейних лекцій роблять освіту студентів більш насиченою, розширюють їхні горизонти та надають змогу особистісного зростання. Це важливий крок у формуванні свідомих громадян та збереженні культурної спадщини України.
«Завдяки сьогоднішній лекції мої студенти зможуть краще зрозуміти сучасну історію та боротьбу українців. Розповідь пані Тетяни дає розуміння того, на скільки різні періоди розвитку української літератури пов’язані між собою. Осягнула сьогодні, яка величезна кількість інформації, на жаль, залишається поза увагою усіх нас. Вдячна Тетяні Ярославівні за просвітництво та плідну співпрацю», – Наталія Кірпіченко, викладач колледжу
За словами студентки коледжу Софії Козак, яка вже не вперше відвідує музей (навесні тут разом із одногрупниками слухали цікаві лекції про творчість Лесі Українки), із сьогоднішньої розповіді дізналась багато нового про письменників-неокласиків та їх внесок в рідну літературу. Дівчина вважає, що музейні лекції – це ніби мандрівка у часі, коли слова стають живими, а письменники відкривають свою душу, новий неймовірний світ вражень, поглиблюють зв`язок із минулим.
