До Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту викладачі Марʼяна Ніпрук та Юлія Подмокла провели інтегроване заняття зі студентами групи 11 ДЗ, під час якого поєднали точність історичного факту й силу художнього слова.
Викладачка історії Юлія Подмокла окреслила масштаби Голокосту як світової трагедії, пояснила його механізми та зупинилася на конкретних історичних деталях – знищення єврейського населення в Луцьку, повертаючи подіям локальний і людський вимір.
Викладачка літератури Марʼяна Ніпрук звернулася до текстів, які говорять не мовою статистики, а мовою пережитого досвіду:
Прімо Леві «Чи це людина»
Марта Голл Келлі «Бузкові дівчата»
Лідія Осталовська «Акварелі»
Юлія Подмокла, викладачка історії:
«Історичні факти важливі не лише для фіксації подій. Вони допомагають зрозуміти механізми, через які ідеологія, система й мовчання перетворюють людей на цифри. Без цього розуміння памʼять ризикує залишитися лише емоцією, а не уроком».
А викладачка літератури Марʼяна Ніпрук зазначила: «Історія часто говорить цифрами, але за кожною з них — людина з іменем і долею. Коли трагедія залишається лише статистикою, вона втрачає людське обличчя. Література повертає це обличчя, дозволяючи почути голос тих, кого історія знеособлює»
Інтегроване заняття стало спробою подивитися на Голокост не як на абстрактну статистику, а як на межу, де людське життя втрачало ім’я — і де памʼять стає нашою відповідальністю.
Пам’ятаємо. Осмислюємо. Говоримо.
