“Ти – вічний
біль, Афганістан,
Ти – наш неспокій.
І не злічить глибоких ран
В борні жорстокій.
І не злічить сліз матерів, дружин, дітей –
Не всі вернулися сини із тих ночей…”
У жодному календарі день 15 лютого нічим не позначений. Але він особливий. Цього дня закінчилася нарешті війна. Щороку ветерани афганської війни відзначають останній день виведення військ з Афганістану.
Афганська війна, брудна, неоголошена. Та хіба війни бувають чистими? Будь-яка несе смерть, каліцтво, вдягає в жалобу тисячі сердець, материнських сердець. У війни холодні очі, у війни свій рахунок, своя безжальна арифметика.
З метою ознайомлення студентів з трагічною сторінкою нашої історії, з передумовами афганської війни; через поезію, пісні, спогади учасників бойових дій донести до юних сердець головну думку: війна — це безумство, невиправдана жорстокість; розповісти про співвітчизників, що служили в Афганістані, віддати данину пам`яті полеглим воїнам-інтернаціоналістам; виховувати почуття патріотизму, поваги та шани до воїнів-афганців, доброту, уміння співпереживати, гуманне ставлення до воїнів-інвалідів для студентів та учнів технічного коледжу педагогами Філюк Л.П.та Дігалевич Д.М. була проведена відкрита виховна година на тему: “Відлуння Афганістану…”
Під час заходу присутні ознайомилися з передумовами, причинами, масштабами складних і неоднозначних подій в Афганістані, переглянули матеріали слайд-презентації та документальні відео-фрагменти про афганську війну. Схиливши голови у скорботній хвилині мовчання, вшанували пам’ять тих, хто поліг в Афганських ущелинах. Ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю загиблих, перед членами сімей загиблих. Висловлюємо глибоку подяку батькам, які виховали мужніх синів. А всім, хто пройшов через горнила жорстоких воєн, бажаємо міцного здоров’я, сили духу, родинного щастя та благополуччя. Нехай над всіма нами буде мирне небо.
